За Київської Русі й у часи Литовсько-Руського князівства місто називалося Дашів. Великий князь Литовський Вітовт (1392—1430) сприяв побудові в 1415 р. Дашівського замку (фортеці) поблизу гирла Дніпра для захисту від татарських набігів. У 1480-ті роки Дашів захопили кримські татари. В 1493 році черкаські козаки під проводом князя Богдана Глинського, старости м. Черкаси, захопили щойно збудовану кримськими татарами фортецю. У 1502 році приступом захопили турки. В 1523 р. Очаків спалили козаки Остафія Дашкевича. Після російсько-османської війни 1735—1739 року Очаків став головною базою турецького флоту на північних берегах Чорного моря.
У 1792 році на місці зруйнованої турецької фортеці було закладено місто Очаків, яке стало портовим містом, губернським центром Новоросії, району, що охоплював землі на північ від морського узбережжя між річками Південний Буг і Дністер.
Під час Першої світової війни на укріплення Очакова й Кінбурна покладалося прикриття Дніпровсько-Бузького лиману з моря.
У радянські часи з 1928 по 1937 рік під керівництвом генерал-лейтенанта інженерних військ Дмитра Карбишева в Очакові було побудовано низку військових об’єктів.
1938 року надано статус міста.
У 1980-х роках розпочалося будівництво Дніпровсько-Бузького гідровузла: насипано Східну гідротехнічну споруду (площею 27 га), що викликало численні протести громадян, побудовано порт, виконано упорядкування узбережжя, побудовано Східна промислова зона.
Історія Очакова
